Текст: Сюзан Венкер

Двадцять років тому я написала свою першу книгу про те, чому жінки не можуть мати «все і одразу» всупереч тому, що їм зараз нав’язує масова культура. З того часу основні ідеї про те, як жінкам будувати свої щасливе життя – стосовно кохання, сексу, роботи, родини – просто зробили жінок нещасними.

Вони не лише більше страждають, ніж їх матері чи бабусі. Проблема глибше — вони стикаються з більшим рівнем стресу, ніж чоловіки. Жодна з цих ідей не допомогла жінкам та чоловікам стати ближче один до одного. Побачення в Америці вже мертві, кількість шлюбів – найнижча за історію. Для цієї сумної тенденції є багато різних причин. Але найважливіші причини – це та брехня, яку фемінізм роками насаджував в суспільстві.

1. “Жінкам не потрібні чоловіки”

Фото: Miguel Bruna/Unsplash

Це почалося ще в 1960-х, коли в русі фемінізму всім подобалося повторювати фразу Глорії Стайнем: «Жінці потрібен чоловік так само, як рибі потрібен велосипед». Ця ідея досі жива. Чи то коли Дженіфер Аністон каже, що жінкам «не потрібно годувати чоловіка аби мати дитину», чи то коли Ема Ватсон каже про “self-partnering”. З часом, коли жінки стали самостійно заробляти собі на життя та навчилися контролювати народжуваність, вони прийшли до висновку, що чоловіки їм не потрібні.

Вони помилялися. Жінки прив’язані до чоловіків біологічно – не залежно від того, як змінилося життя. Більшість жінок бажають бути матерями і коли народжують, вони стають більш вразливими. Навіть тепер жінки інстинктивно відчувають, що кінець кінцем їм потрібен чоловік, якщо вони хочуть мати родину – на все життя чи лише на певний проміжок часу.

Дослідження стверджують, що навіть для економічно незалежних жінок важливо знати, що в них є чоловік, на якого вони можуть спиратися. Це почуття безпеки, розуміння того, що ти в надійних руках – так, навіть фінансово – мають найбільше значення для жінок, і воно все ще актуальне для 2019 року.

2. “Жінки та чоловіки однакові, гендерні ролі – це лише соціальні умовності”

Фото: Макс Левін/ Men’s Rights Ukraine

Відношення між статями почали катастрофічно змінюватися саме тоді, коли жінки повірили, що можуть займатися сексом саме так, як чоловіки – час від часу, без жодних зобов’язань. Зараз навіть є смішні дослідження в яких стверджується, що дівчата можуть так само чіпляти хлопців, як хлопці-пікапери чіпляють дівчат.

Починаючи з кампусів в коледжах та закінчуючи спальнями родин високопосадовців ставлення до сексу становиться однаковим – жодних зобов’язань. І це спалює жінок.

Що дійсно доводить хибність цієї ідеї, так це зростаючий рівень зґвалтувань в кампусах, та крайності руху Me Too. І якщо жінки дійсно «такі самі, як чоловіки» в своєму вмінні розділяти інтимну то емоційну близькість, тоді чому студентські «гульки» чи офісний флірт так часто стають предметом судових процесів, а не бажаною легкою прогулянкою?

Річ не лише в тому, що наша сексуальність підтверджує різницю природи жінок та чоловіків. Батьківство підтверджує цю тезу. Як тільки жінка народжує, вся її генетика перебудовується для годування немовляти. Саме це — її перший інстинкт. І саме тому короткі декретні відпустки та швидке повернення до роботи приносить стільки страждань серцям жінок.

Реакція батька інша, його перший інстинкт — фінансово підтримати родину. Це не лише його задача, але саме цей пункт буде першим в його списку. Простіше кажучи, чоловіки та жінки можуть виконувати однакові завдання, але це не означає, що вони хочуть виконувати їх з рівним запалом. Бажання має значення.

3. “Біологічного годинника не існує”

Незалежно від того чи вважається цей термін політичним, але він все одно реальний. Ідеальний вік для жінки стати матір’ю – 25 років, каже Джилліан Локвуд, медичний директор Midland Fertility Clinic в Великобританії. «Сумна реальність в тому що після 40 років ЕКЗ (екстракорпоральне запліднення) дуже рідко спрацьовує. В якій ще галузі медицини ми заохочували б пацієнтів робити операції з шансами на успіх на рівні 5%?»

Саме тому цілком логічним те, що у чоловіків більше часу, щоб відкласти шлюб. Жінкам ми цього не кажемо. Замість цього, ми їм говоримо, що вони мають достатньо часу, щоб вважати кар’єру центром свого життя – як це роблять чоловіки. Нібито в їх житті ніколи не настане того важливого моменту, коли її бажання робити цю кар’єру драматично зіткнеться з віком, коли вони можуть мати дітей. Публікуєтся багато матеріалів, в яких від жінок намагаються приховати біологічну реальність. Але реальність полягає в тому, що для жінок легше народжувати саме в період від 20-ти до 30-ти років.

Ми вводимо в оману жінок лише для підтримки цих політичних ідей. Як результат, феміністки отримують те, що хочуть – жінки відкидають своє материнство та стають ще одними робітниками на ринку праці. Але це те, чого прагнуть феміністки, а не жінки.

Дійсно, після десятиліть наслідування цьому сценарію масової культури жінки часто не можуть знайти чоловіків. Або страждають від безпліддя. Або, якщо вони одружуються і мають немовлят, то не можуть залишатися з ними вдома. Адже вони вже склали план свого життя, який орієнтований на зовсім іншу мету.

4. “Кар’єра важливіша за дітей та шлюб”

Це найбільша брехня з поміж тих, яку розповсюджує фемінізм. Глибину цієї брехні важко передати, бо вона теж почалася в 1960-х роках. З ідеєю Бетті Фріден на тому, що бути дружиною та матір’ю схоже на те, щоб перебувати у «комфортному концтаборі».

Люди – це “соціальні тварини”: нам потрібно відчувати себе частиною групи, щоб почувати себе добре. Деякі з нас із задоволенням стоять окремо від натовпу, але більшість – ні. Культурні месседжи мають значення.

Материнство перестало шануватися і сприйматися, як справжнє жіноче бажання і жінки з великим подивом почали помічати, як їм буває боляче повертатися до роботи та залишати своїх дітей. Вони збентежені, адже виявляється, кар’єра не приносить їм того задоволення, про яке їм казали.

Так само тривожно почуваються одинокі жінки, які не можуть знайти чоловіка, з яким вони хотіли б жити. Успіхи в бізнесі чи кар’єрі аж ніяк не відволікають, коли ти серед ночі прокидаєшся наодинці в своєму ліжку.

Занадто багато жінок планують своє життя, ставлячи роботу найголовнішим пріоритетом. Але потім жалкують через такі переконання. Моя пошта переповнена листами від жінок, які пишуть: «якби хто-небудь сказав нам про це раніше».

І тому я намагаюсь сказати так голосно, як можу. Жінкам брехали роками, і тому вони такі нещасні. Є лише одне рішення. Перегляньте свої пріоритети – нехай найголовнішим для вас буде любов та родина, а не робота — і ви переможете в грі за щасливе життя. Саме так зробила я, і це змінило мої життя назавжди.

Автор тексту: Сюзан Венкер – блогер, письменниця, коуч по відносинам, мати двох дітей. Переклад Men’s Rights Ukraine/Влад Головін

Сюзанна допомагає жінкам залишити феміністичні переконання, які підривають їх здатність творити щасливе життя і знаходити міцну любов з чоловіками. Її найновіша книга «Жінки, які перемагають у коханні: як побудувати відносини, що тривають», опублікована у жовтні 2019 року.

Previous articleЯк святкували День Батька в парку Дружби Народів
Next articleВ Британії хлопцям дозволять вдягати спідниці в школу

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here