Відчайдушний крик американських хлопців

Текст: Сюзан Венкер. Відсутність Батька та “розбиті” американські хлопці — переважна більшість стрільців, які влаштували масові вбивства у школах, походять з неповних сімей. Таку думку висловила у своїй колонці для Fox News відома письменниця Сюзан Венкер. Тема виховання в неповній сім’ї та його наслідків — одна з головних у рамках проекту. Men’s Rights Ukraine з дозволу автора публікує переклад тексту українською.

Фото: Fibonacci Blue/Flickr. Марш “For Our Lives”, студентський протест за законодавче урегулювання обігу зброї. Міннесота, 7 березня 2018

У відповідь на стрілянину у школі цього тижня в Паркленд, штат Флорида, чоловік на ім’я Майкл Ян Блек (Michael Ian Black), про якого я ніколи не чула (але він, напевно, актор і комік) розпочав у твітері дискусію, зробивши таку заяву:

Той факт, що хлопці розбиті, важливіший навіть за проблему зброї

Майкл Ян Блек

Це твердження вірне на 100 відсотків. На жаль, Блек швидко зійшов на манівці:

“У чоловіків немає коду, щоб розуміти маскулінність у ключі, відмінному від образу печерної людини, тому що не визначено жодних інших трактувань… Мова маскулінності безнадійно переплітається з сексуальністю, а мова сексуальності безнадійно переплітається з силою, керуванням і самоцінністю… Щоб вийти за межі цих норм, треба ризикувати. Але більшість із нас боїться це робити. Як наслідок, багато хлопців витрачають своє життя на страх…”

Ми боїмося бути сприйнятими інакше, ніж чоловіки. Ми знаємо себе чоловіками, але не знаємо, як бути самими собою. Багато хто з нас (включаючи мене) або відключають це сприйняття, або відчувають глибокий сором або лють. Або ж й усе разом. І в підсумку, знову: чоловіки перелякані.

Michael Ian Black

Пан Блек не перший, хто критикує маскулінність і припускає, що вона є корінням всього зла. Дійсно, фраза «токсична маскулінність» стала шаблонним виразом в Америці.

Насправді, це було не складно нав’язати. Зрештою, саме хлопці і чоловіки, як правило, винні в насильницьких актах агресії. Питомо, що винен тестостерон — визначальний гормон маскулінності. Але тестостерон існував завжди, а ось стрілянини у школах — явище нове.

Пан Блек правий, хлопці розбиті. Але вони розбиті не через те, що лишилися печерними людьми і не «розвивалися» так, як жінки. Вони розбиті з іншої причини. Вони безбатьченки.

Розбиті родини, або родини без фізичної та емоційної присутності матері та батька, є причиною більшості хвороб суспільства. «Нестабільні родини виховують нестабільних дітей», — пише Пітер Хассон із The Federalist.

Він додає: «Зі списку CNN «27 найкривавіших масових стрілянин в історії США», сім були вчинені молодими чоловіками починаючи з 2005 року. З цих семи тільки один — Сінг-Хуей Чо — був вихований своїм біологічним батьком.

19-ти річний Ніколас Круз, підозрюваний в скоєнні масового розстрілу в Паркленді, Флоріда. Фото: опубліковано в’язницею округа Бровард.

А ось життя Ніколаса Круза не вирізнялося нічим. Його прийомний батько помер, коли Круз був ще маленьким. А для його прийомної матері виховання хлопця самотужки було дуже складним.

Справді, американські хлопці в складній ситуації.

У своїй новій книзі «Криза хлопчиків» Уоррен Фаррелл пояснює, як хлопці переживають кризу освіти, кризу психічного здоров’я (як у випадку з Ніколасом Крузом), кризу відсутності життєвої мети. А корінь всього цього — сирітство.

Дійсно, існує пряма залежність між хлопчиками, які виростають без батька, і хлопчиками, які випадають зі шкільного середовища, які п’ють, вживають наркотики, стають правопорушниками і які закінчують своє життя у в’язниці.

І тими, хто вбиває своїх однокласників.

«Ми звинувачуємо зброю, насильство в засобах масової інформації, насильство у відеоіграх і дешеві сімейні цінності. Кожен із цих факторів вартий уваги», — каже Фаррелл.

Але наші дочки живуть у тих самих будинках, із однаковим доступом до тих самих рушниць, відеоігор та засобів масової інформації, і вони виховуються з однаковими сімейними цінностями. Але наші дочки не вбивають. Це вчиняють наші сини.

Уоррен Фаррелл
Фото: Fibonacci Blue/Flickr.
Панахида пам’яті у відповідь на стрілянину в нічному клубі Pulse в Орландо. Міннеаполіс, Міннесота, 12 червня 2016

Роз’яснення Фаррелла про те, як маскулінність може бути силою і добра, і зла, надзвичайно повчальне. «Без тата, як зразка для наслідування, тестостерон у хлопчиків недостатньо каналізований. Хлопчик відчуває безпричинність (беззмістовність), необов’язковість або відсутність кордонів, безперспективність дій, і часто ховається від життя у відеоігри та порно.

У гірших випадках, коли, через відсутність тата, тестостерон не виходить у добре русло, хлопчики отримують найбільш руйнівну силу світу. І навпаки, коли тестостерон хлопчиків спрямовується правильно залученим батьком, хлопчики отримують найбільш конструктивну силу світу».

УОРРЕН ФАРРЕЛЛ

Вирішення проблеми чоловічого насильства не випливає з тверджень про зло маскулінності. Маскулінність, використана правильним чином, є причиною того, що помічник футбольного тренера Аарон Фейс помер на цьому тижні. Фейс захищав учнів своїм тілом від куль, заштовхуючи їх до класу.

Так само проявилися інстинкти в кінотеатрі «Аврора, Колорадо» в 2012 році, коли троє молодих людей — Джон Бланк, Метт Маккуінн і Алекс Тевес — померли, захищаючи своїх подруг.

Фото: Fibonacci Blue/Flickr

Звичайно, завжди будуть ті, хто продовжуватиме звинувачувати маскулінність і Національну стрілецьку асоціацію США за шкільні розстріли. Але між звинуваченнями чути голоси розуму, які добре знають, що причина, чому хлопці ламаються, лежить набагато глибше, ніж закони і політика. І це вимагає від нас глибше дивитися на речі, які ми не хочемо помічати.

Це важко. Але ще важче переносити загибель невинних дітей. Скільком ще доведеться померти, перш ніж ми це зрозуміємо?

Автор: Suzanne Venker, переклад Men’s Rights Ukraine/Анна Кислицька. Сюзан є автором п’яти книг про шлюб, фемінізм і гендерну політику.

Колонка The desperate cry of America’s boys, Fox News перекладена з дозволу Сюзанни Венкер для Men’s Rights Ukraine. Перепублікація тільки з дозволу автора. Поширення у соціальних мережах вітається.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *